Соломія Крушельницька
Соломі́я Амвро́сіївна Крушельни́цька гербу Сас (23 вересня 1872, с. Білявинці, нині Бучацький район Тернопільської області, Україна — 16 листопада 1952, м. Львів) — оперна та камерна співачка (лірико-драматичне сопрано), педагог. Мала незвичайної краси та сили голос діапазоном майже в три октави, віртуозну техніку, феноменальну музичну пам’ять, яскравий драматичний талант. “Вона володіла тією таємничою субстанцією, – писав італійський музикознавець Рінальдо Кортопассі, – яка розливаючись рікою, зачаровує публіку і несе в собі присмак безсмертної слави”. Поруч з Е. Карузо, М. Баттістіні, Тітта Руффо, Ф. Шаляпіним Соломія Крушельницька вважається найвидатнішою співачкою кін. ХІХ поч. ХХ ст. Її ім’я входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України.
Біографія
Народилася Соломія Крушельницька 23 вересня 1872 року в селі Білявинці, в сім'ї греко-католицького священика о. Амвросія Крушельницького та його дружини Теодори з роду Савчинських. Дитячі роки майбутньої співачки минули в селі Біла неподалік Тернополя. Співати почала з юних років. Вчилася у Тернопільській гімназії, відвідувала музичну школу товариства “Приятелі музики”. Вокальну освіту здобула у Львівській консерваторії Галицького музичного товариства в класі професора Валерія Висоцького. Удосконалювала професійну майстерність у Мілані в професора Фаусти Креспі та у Відні в професора Йозефа Ґенсбахера. Успішний оперний дебют С. Крушельницької відбувся 15 квітня 1893 року на сцені театру Скарбка у Львові в партії Леонори (опера “Фаворитка” Ґ. Доніцетті).
Творчий шлях української співачки був сповнений тріумфів і яскравих перемог. Упродовж своєї кар’єри Соломія Крушельницька виступала в найпрестижніших театрах світу. Її вшановували квітами та оваціями в Мілані, Неаполі, Римі, Парижі, Буенос-Айресі, Варшаві, Санкт-Петербурзі, Кракові, Одесі, Сантьяго, Барселоні, Ґенуї, Кремоні, Трієсті, Удіне, Пармі, Александрії, Монте-Карло та ін. Репертуар співачки налічував понад 60 оперних партій. С. Крушельницька була першою виконавицею провідних партій в операх “Чечілія” Т. Монтефйоре, “Кассандра” В. Ньєккі, “Саломе” Р. Штрауса (італійська прем’єра), “Ґлорія” Ф.Чілеа, “Електра” Р. Штрауса (італійська прем’єра), “Федра” І. Піцетті.
З іменем Соломії Крушельницької пов’язана сенсаційна історія відродження опери Дж. Пуччіні “Мадам Баттерфляй”, перша прем’єра якої зазнала гучного провалу на сцені міланського театру “Ля Скала”. Взявши участь в другій прем’єрі опери в м. Брешії, в травні 1904 року, Соломія Крушельницька відродила барвистого метелика Пуччіні і заповіла цій опері довге і щасливе сценічне життя.
Виступаючи на оперній сцені, українська артистка проводила активну концертну діяльність, а з початку 1920-х років повністю присвятила себе камерному виконавству. Здійснила декілька великих концертних турне містами Галичини і Буковини (1898, 1911, 1928 рр.), активно виступала в Італії (1923-1929), гастролювала Південній (1923) і Північній Америці (1928). Невтомно пропагувала українську музику в світі, брала участь у концертах в пам’ять Тараса Шевченка, Маркіяна Шашкевича, в благодійних концертах. Приятелювала з Іваном Франком, Михайлом Павликом, Василем Стефаником.
У 1910 р. Соломія Крушельницька вийшла заміж за італійського адвоката Чезаре Річчоні (1868-1936) і оселилася у м. Віареджо (Італія). Живучи в Італії, часто приїжджала в Галичину провідати своїх рідних. З 1939 року жила у Львові. Після закінчення ІІ світової війни викладала сольний спів у Львівській консерваторії (тепер Львівська Національна музична академія ім. М. Лисенка). У 1951 році Соломії Крушельницькій присвоїли звання Заслуженого діяча мистецтв УРСР, а у вересні 1952 року вона отримала звання професора.
Соломія Амвросіївна Крушельницька померла 16 листопада 1952 року. Її поховано у Львові на Личаківському цвинтарі.
Сьогодні у Львові, у колишньому будинку співачки розташований Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької. Тут зберігаються її особисті речі, документи, афіші виступів в багатьох театрах, а також рідкісні архівні грамплатівки із фонозаписами артистки, які вона здійснила на початку ХХ ст. у Польщі, Італії та США.
