140-річчя Соломії Крушельницької відзначали у році, який увійшов в історію України під гаслом “Євро-2012”, “посунувши” усі інші події, у тому числі і ювілей С. Крушельницької, на другий план. Варто також зазначити, що у той час країна знову переживала суспільно-політичну кризу, яка призвела до Революціі Гідності 2013 року. За таких обставин державна підтримка ювілею була мінімальною, а Постанова Верховної Ради (№4562-VI, від 21 березня 2012) про відзначення 140-річчя Крушельн

Ще не вмерла Україна». Первісний текст вірша. П. Чубинського, музика М. Вербицького. Текст, ноти опубліковані в альманасі «Українська муза», 1908 р. Опрацьовуючи архів Михайла Головащенка, ми натрапили на нові, до цього часу не відомі, матеріали про концерт Соломії Крушельницької 1937 року у невеличкому містечку Сянок на Лемківщині (тепер Польща), на якому співачка виконала гимн “Ще не вмерла…”. Осипа Бандрівська, Соломія Крушельницька, Ольга і Одарка Бандрівські на відпочинк

Станіслав Людкевич. Львів, 1979 рік Виставка з нагоди 130-річчя від дня народження Станіслава Людкевича (1879-1979) – своєрідна присвята видатному композиторові, музикознавцю, педагогу. Виставка побудована на матеріалах з особистої бібліотеки мистця. Це – статті та книги композиторів, виконавців, музикознавців, фольклористів, письменників та літературознавців з дедикаціями для С. Людкевича. Серед авторів зустрічаємо, зокрема, такі відомі імена, як Василь Барвінський, Борис Ку

Відкриття виставки "Відомий і невідомий Михайло Вербицький". Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької у Львові, 4 березня 2015 р. Фотоколаж Романа Метельського В основі експозиції – матеріали з фондової збірки Музично-меморіального музею Станіслава Людкевича. Відомо, що Людкевич активно пропагував музичну спадщину галицьких композиторів ХІХ ст., чільне місце серед яких належало Михайлові Вербицькому. У 1934 р. Станіслав Людкевич писав: “Ким є для нас Михайло Вербицьк

Станіслав Людкевич багато років працював з молоддю: в гімназіях, у Вищому музичному інституті, у консерваторії. На початку ХХ ст. юних гімназисток і студенток він захоплював передусім своїм зовнішнім виглядом – стрункий брюнет з кучерявим волоссям і незвичною краваткою у вигляді великої кокарди. Сьогодні серед нас вже немає свідків його молодості, натомість є багато тих, хто пам’ятає Людкевича як людину похилого віку, про яку складали безліч веселих історій. Яким же був наспр

Станіслав Людкевич У музикознавчій зарубіжній літературі многих західно-європейських народів можемо назвати десятками книжки під заголовком “Музична естетика”. Є це або шкільні підручники для консерваторій і вищих учбових закладів, або спеціальні академічні наукові монографії. Між авторами тих книг находимо відомих музикознавців, як Ріман, Гельмгольц, Вундт, Ґрунскі, Ганслік, Енґель, Гербарт, Гостінський, Б. Кроче і ціла плеяда інших. Коли ми трохи уважніше переглянемо всі му

Станіслав Людкевич ставить підпис у книзі реєстрації шлюбів. Львів, 3 листопада 1973 р. 3 листопада 1973 р. Станіслав Людкевич одружився із Зеновією Штундер. Свідками при розписці в бюро загсу тодішнього Ленінського району м. Львова були Марія Білинська та Орест Березовський. Після офіційної церемонії поїхали до ресторану “Інтурист”, де в тісному колі відзначили цю подію. Свідоцтво про одруження Станіслава Людкевича і Зеновії Штундер. Львів, 3 листопада 1973 р. Її початок леж

Станіслав Людкевич, 1950­­-і рр. 2019 року ми вшановували 140-ліття корифея української музики – Станіслава Людкевича (1879-1979. Немає такої галузі в культурному житті Західної України, яка залишилася б поза його увагою і не знаменувалася вагомими здобутками, що не втратили своєї значущості до наших днів. Сясьо Людкевич. м. Ярослав (тепер Польща), 1880 Композитор, автор творів майже у всіх жанрах музичного мистецтва, вчений-дослідник у галузях музикознавства, фольклористики,

Будинок Станіслава Людкевича у Львові 1 лютого 2019 р. о 15.00 відбулось відкриття виставки “Гості дому Людкевича”, присвяченої 140-річчю від дня народження композитора. Станіслава Людкевича цілком справедливо називаємо видатним львів’янином. Адже з цим містом доля пов’язала композитора на довгі роки. Ось лише перелік вулиць, на яких він мешкав у різний час: Руська, Коперника, Св. Мартина, Зелена, О. Фредра, Баторого, Скарбківська, Л. Сапіги. Упродовж 10 років композитор вина

Музейний урок в Домі Станіслава Людкевича, 22.02.2019. 22 лютого у приміщенні Меморіального музею С. Людкевича відбувся музейний урок присвячений творчості композитора. Його підготувала і провела викладач ДМШ № 8 Галина Стернюк. У виконанні учнів школи прозвучали фортепіанні твори Людкевича (клас викладача Галини Косарчин). На музейному уроці були присутні викладачі музичних шкіл Марія Шафран, Алла Ільчук, Ольга Надюк, Олена Гасюк-Андрушко та Мар’яна Зубеляк. Ще один музейний

Станіслав Людкевич 24 січня 2020 р. о 14.00 відбулось відкриття виставки, присвяченої 141-ій річниці від Дня народження Станіслава Людкевича. Станіслав Людкевич після закінчення Львівського університету, 1901 р. Станіслав Людкевич (1879-1979) – корифей української музики. Немає такої галузі в українській музичній культурі, яка залишилася б поза його увагою і не знаменувалася вагомими здобутками, що не втратили своєї значущості до наших днів. Композитор, вчений-дослідник у гал

Олена Людкевич-Кашубинська (1881-1971) - сестра композитора Станіслава Людкевича В родинному архіві Станіслава Людкевича (фонди Меморіального музею композитора) зберігається невелика кількість особистих речей, що належали його молодшій сестрі Олені. Серед них – декілька документів (переважно її чоловіка Дмитра Кашубинського), фотографій. Особливе зацікавлення викликають рукописи: спогади, різножанрові літературні спроби. Ці матеріали свого часу стали важливим інформаційним дж

З нагоди 144 річниці від Дня народження Станіслава Людкевича в музеї 22 січня 2023 року відбулось відкриття виставки і розповідь провідного зберігача фондів Меморіального музею Станіслава Людкевича Мар’яни Зубеляк. Станіслав Людкевич понад 40 років співпрацював із хоровим товариством “Львівський Боян” – як композитор, диригент, член правління, піаніст, музичний критик, співак-хорист. Свого часу він писав, що товариство “для мене остає все одним з найсимпатичнійших і найдорож

17 березня – уродини Одарки (Дарії-Софії) Бандрівської (1902-1981) – української камерної співачки, піаністки, викладача Львівської державної консерваторії ім. Миколи Лисенка, племінниці та учениці Соломії Крушельницької. Одарка Бандрівська (1902-1981) У дні Шевченківських святкувань хочеться згадати її як продовжувачку традицій родини Крушельницьких у популяризації творчості Кобзаря. Як і її тітка Соломія, Одарка Бандрівська радо долучалася до знакових подій в музичному житт

З нагоди Великодня працівники Музею Соломії Крушельницької підготували на цифровій платформі музею тематичну добірку великодніх поштових карток першої чверті ХХ століття. Ця група листівок є частиною меморіальної спадщини українського оперного співака Модеста Менцинського (1875–1935). Його особистий архів, де зібрані оригінальні фотографії, афіші, архівні грамплатівки та приватна кореспонденція, є вагомою складовою фондової збірки нашого музею. Представлені цифрові копії 25-т

Оперний репертуар Соломії Крушельницької був надзвичайно великий і різноманітний, нараховував близько 60 опер різних жанрів та епох – від французької “Grand opera” Джакомо Мейербера, італійської класики, польських національних опер, до музичних драм Ріхарда Ваґнера, веристських опер Петро Масканьї, Джакомо Пуччіні, Гюстава Шарпантье і новаторських творінь Ріхарда Штрауса. Значне місце в творчому доробку Крушельницької посідали твори італійських композиторів – її сучасників. А

В лютому 2026 року Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької у Львові отримав надзвичайно цінні матеріали з особистого архіву Михайла Головащенка, які подарував музею його син, Тарас Головащенко. Михайло Степанович Головащенко (1923-2005), відомий музикознавець, журналіст та критик, відіграв важливу роль у дослідженні і популяризації творчості видатної української співачки Соломії Крушельницької. Упродовж 1960-1970-х років він зібрав велику кількість архівних матеріал

Відвідати дві музичні локації Львова за один день, дізнатися секрети найвідомішої оперної співачки свого часу та почути один із найпотужніших інструментів України — усе це в освітньому проєкті “Львів музичний”, який спільно реалізовують Музей Соломії Крушельницької та Львівський органний зал. За чотири місяці відбулося вже понад 35 подій, участь у них взяли більше ніж 2000 школярів, а запис на відвідування розписаний на кілька місяців наперед. Проєкт відбувається щотижня і по

Восени минулого року до нас звернулася громадянка Канади українського походження, яка разом із чоловіком та донькою проживає у місті Беррі, провінція Онтаріо. Донедавна пані Олена працювала вчителькою у загальноосвітніх школах Канади. За фахом вона викладала англійську та французьку мови, а за покликанням — мистецтво: драму, музику, танці й малювання. Пані Олена Берикул-Криворучко має також мистецьке захоплення. З 1999 року вона колекціонує світову побутову порцеляну ХІХ–ХХ с

Восени 1891 року Соломія Крушельницька приїжджає до Львова і вступає до консерваторії Галицького музичного товариства. Її вчителем вокалу став знаний у Львові педагог професор Валерій Висоцький. Вже після кількох місяців навчання молода співачка активно включається в музично-громадське життя Львова. 1 грудня вона стає членкинею хорового товариства “Львівський Боян”, яке, пропагуючи музику українських композиторів, згуртувало навколо себе мистецькі сили Львова. 27 лютого Соло