Літо 1900 року Наукові співробітники Музею Соломії Крушельницької у Львові продовжують роботу над матеріалами архіву Михайла Головащенка, що зберігається у фондах нашого Музею. Значну частину цієї колекції становить епістолярна спадщинадослідника, зокрема його листування з членами родини С. Крушельницької. Серед матеріалів збереглося понад 50 листів від Соломії та Михайла Скориківдо Михайла Головащенка. Ця кореспонденція тривала вподовж 1970-1978 років. Більшість листів напи

Наприкінці 1902 року Соломія Крушельницька прийняла запрошення дирекції театру “San Carlo” в Неаполі. Про це повідомив часопис “Діло” за 5 грудня: “П. Саломея Крушельницька удасться з кінцем с. м. на виступи до Неаполю, де проведе січень і лютий. Знаменита артистка буде співати в тамошнім театрі “San Carlo”, однім з найбільших в Італії”. В останній день 1902 року сталася трагічна подія, яка змінила все життя родини Крушельницьких – 31 грудня помер о. Амвросій Крушельницький.

До 170 річчя від дня народження Івана Франка. Тема взаємин Івана Франка із Соломією Крушельницької ще не мала широкого висвітлення та не була об’єктом спеціального дослідження. Про «присутність» Соломії Крушельницької у житті Івана Франка детальніше йдеться у наукових дослідженнях Ярослави Мельник, Якима Горака та інших франкознавців. Побіжно ця історія представлена у працях Михайла Головащенка, Ігора Герети, Петра Медведика. Достатньо відомими є також спогади сина письменни

Чільне місце в репертуарі артистки займали опери Ріхарда Ваґнера, які вже з перших кроків на сцені захоплювали Соломію Крушельницьку розмахом та серйозністю поставлених завдань, мистецькою концептуальністю. “Створення жіночих образів Ваґнера – велика, але й нелегка радість, – розповідала сама співачка. – У цих образах чітко вимальовується героїчна лінія. Всі вони майстерно окреслені, проте постійно коливаються між реальним життям і невловимістю вигадки”. Операми Ваґнера спів

Опрацювання архіву Михайла Головащенка, який у лютому 2026 року передав до музею його син Тарас Головащенко, продовжує відкривати унікальні сторінки з історії української музичної культури. Особливу цінність становить листування видатного музикознавця, адже саме воно дає змогу зазирнути до його творчої лабораторії під час роботи над книгою про Соломію Крушельницьку. Працюючи над дослідженням, Михайло Головащенко підтримував активне листування з музикантами, науковцями та суча

У лютому 2026 року фонди Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові поповнилися безцінним дарунком — Тарас Головащенко передав музею архів свого батька, Михайла Головащенка, видатного дослідника творчості Соломії Крушельницької та інших українських музичних діячів. Наразі ще триває підрахунок фотографій, листів і документів, однак уже зараз зрозуміло: цей архів відкриє чимало нових сторінок в історії життя та творчості Соломії Крушельницької. Особливу цінніст

Цього року Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької у Львові вперше бере участь у Міжнародному Дні неспішного мистецтва. Це чудова нагода, долаючи карантинні бар’єри і обмеження, безпечно ознайомитися з візитною карткою музею в зручний для Вас час, місці та обставинах, навіть не покидаючи власного дому. Кожен музей асоціюється з певним твором, ключовим для нього експонатом. Для Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької – це є geniusloci – сам дім співачки та

Кімната "Артистична". Світлина Романа Гериновича, 2021 р. Спогади про Соломію Крушельницьку (родина – по лінії батька) ведуть мене у далеке сільське дитинство і школярство, у нелегкі воєнні і післявоєнні роки. Тоді мало й хіба пошепки говорилося про близьке й віддаленіше минуле, про тих, хто виборював нашу незалежність, хто загинув і кому пощастило вижити, розсіяних по світу рідних людей. А попри те у нашій хаті, хай у пів голосу звучала пісня – козацька, стрілецька, повстанс

Першим ювілеєм, що офіційно відзначався по смерті Соломії Крушельницької, стало 90-ліття від дня її народження. Ювілей святкували у 1963 році, позаяк до середини 1970-х роком народження співачки вважали 1873. Однак, слід зазначити, що й у 1958 році до 85-річчя С. Крушельницької музична громадськість Львова вшанувала артистку святковим вечором, який відбувся у великому залі Львівської консерваторії. На цьому вечорі доповідь виголосила Марія Білинська, зі спогадами виступили

17 березня 2022 року минає 120 років від дня народження Одарки Бандрівської, співачки, педагога, фундатора Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові. До цього ювілею наукові співробітники Музею підготували до видання книжку «Хранителька духовних скарбів». Проте війна перекреслила наші плани, і книжка не змогла вчасно вийти друком. Впродовж найближчих місяців деякі матеріали з цього видання – спогади, рецензії, листи і світлини – будуть друкуватися на нашом

Комплект платівок із записами творів у виконанні С. Крушельницької. “Мелодія” 1973 р. Сторіччя від дня народження Соломії Крушельницької відзначалося за рішенням ЮНЕСКО. Це спонукало радянську владу очолити святкування ювілею співачки в Україні. Наказом міністра культури Української РСР від 6 липня 1973 року була створена Республіканська ювілейна комісія, якій доручили розробити і затвердити заходи по відзначенню 100-річчя з дня народження С. А. Крушельницької. Очолив комісію

23 вересня 2022 року виповнюється 150 років від дня народження Соломії Крушельницької. У цей ювілейний рік працівники Музею Соломії Крушельницької у Львові в рамках проекту “Від ювілею до ювілею” підготували ретроспективний огляд матеріалів про вшанування пам’яті співачки. Інформація про святкування 90- та 100-ліття артистки публікувалися у лютому і березні цього року. 110-ліття Соломії Крушельницької, на відміну від попередніх ювілеїв, не відзначалося на офіційному рівні. Ра

120-ліття Соломії Крушельницької відзначали у 1992 році. Це був перший ювілей співачки, який святкували вже у незалежній Україні. Суспільно-політичні події, що призвели до незалежності України у 1991 році, змінили вектор культурного життя країни. Буклет. IV Міжнародний фестиваль оперного мистецтва імені Соломії Крушельницької. Львів, 1992 р. Знаковою подією для вшанування Соломії Крушельницької стала організація фестивалів на честь співачки. Перший фестиваль відбувся за іні

125-літній ювілей Соломії Крушельницької широко відзначався в Україні. Ювілярку вперше вшанували на державному рівні, випустивши поштові марку і конверт (Укрпошта, тираж марки – 250 тис.), а також пам’ятну монету (Національний банк України, номінал 2 гривні, тираж – 20 тис.). Ювілейні конверт і марка, випущені Укрпоштою.1997 р. Ювілейна монета із сертифікатом, випущена Національним банком України. 1997 р. Урочисте погашення марки відбулося у Києві штемпелем першого дня та в с

130-річчя Соломії Крушельницької святкували вже в новому тисячолітті. Україна, відсвяткувавши Міленіум і своє перше десятиліття незалежності, стояла перед новими викликами. Патріотичний ентузіазм 1990-років згасав. Країна почала ділитися на індустріальний багатий Схід і культурний, але бідний, Захід. Суспільство лихоманило: вбивство Ґонґадзе, плівки Мельниченка… За таких обставин ювілей Соломії Крушельницької у 2002 році, на жаль,не отримав підтримки на державному рівні. Комп

140-річчя Соломії Крушельницької відзначали у році, який увійшов в історію України під гаслом “Євро-2012”, “посунувши” усі інші події, у тому числі і ювілей С. Крушельницької, на другий план. Варто також зазначити, що у той час країна знову переживала суспільно-політичну кризу, яка призвела до Революціі Гідності 2013 року. За таких обставин державна підтримка ювілею була мінімальною, а Постанова Верховної Ради (№4562-VI, від 21 березня 2012) про відзначення 140-річчя Крушельн

Ще не вмерла Україна». Первісний текст вірша. П. Чубинського, музика М. Вербицького. Текст, ноти опубліковані в альманасі «Українська муза», 1908 р. Опрацьовуючи архів Михайла Головащенка, ми натрапили на нові, до цього часу не відомі, матеріали про концерт Соломії Крушельницької 1937 року у невеличкому містечку Сянок на Лемківщині (тепер Польща), на якому співачка виконала гимн “Ще не вмерла…”. Осипа Бандрівська, Соломія Крушельницька, Ольга і Одарка Бандрівські на відпочинк

З нагоди Великодня працівники Музею Соломії Крушельницької підготували на цифровій платформі музею тематичну добірку великодніх поштових карток першої чверті ХХ століття. Ця група листівок є частиною меморіальної спадщини українського оперного співака Модеста Менцинського (1875–1935). Його особистий архів, де зібрані оригінальні фотографії, афіші, архівні грамплатівки та приватна кореспонденція, є вагомою складовою фондової збірки нашого музею. Представлені цифрові копії 25-т

Оперний репертуар Соломії Крушельницької був надзвичайно великий і різноманітний, нараховував близько 60 опер різних жанрів та епох – від французької “Grand opera” Джакомо Мейербера, італійської класики, польських національних опер, до музичних драм Ріхарда Ваґнера, веристських опер Петро Масканьї, Джакомо Пуччіні, Гюстава Шарпантье і новаторських творінь Ріхарда Штрауса. Значне місце в творчому доробку Крушельницької посідали твори італійських композиторів – її сучасників. А

В лютому 2026 року Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької у Львові отримав надзвичайно цінні матеріали з особистого архіву Михайла Головащенка, які подарував музею його син, Тарас Головащенко. Михайло Степанович Головащенко (1923-2005), відомий музикознавець, журналіст та критик, відіграв важливу роль у дослідженні і популяризації творчості видатної української співачки Соломії Крушельницької. Упродовж 1960-1970-х років він зібрав велику кількість архівних матеріал