Матеріали польської музичної культури у фондах Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові
- Evelina Stebelska
- 4 серп.
- Читати 8 хв
Оновлено: 5 серп.
Львів здавна є важливим музичним центром Галичини, в якому переплелися впливи і традиції культур різних народів. Це пов’язано як з географічним розташуванням міста на перетині торгових шляхів, так і з суспільно-політичними чинниками. Особливо давніми і різноманітними у Львові є взаємозв’язки польської та української музичних культур. Аспекти взаємин двох народів у музичній царині – дуже широка наукова тема. У даному дослідженні зосередимось лише на оперному та концертно-камерному виконавстві в кінці ХІХ – І половині ХХ ст.
Взаємозв’язки польської та української музичних культур в першу чергу виявляються в галузі музичної освіти. Так, у польській консерваторії Галицького музичного товариства вокальну освіту здобували українці Олександр Мишуга, Микола Левицький, Соломія Крушельницька, Зенон Дольницький (у класі професора Валерія Висоцького); Ірена Сологуб-Бокконі, Олександра Любич-Парахоняк, Марія Сабат-Свірська, Михайло Голинський (у класі професора Чеслава Заремби). Українські співаки навчалися також і в консерваторії ім. Кароля Шимановського, зокрема Іра Маланюк, Євген Гушалевич, Орест Руснак, Євгенія Зарицька, Іван Стешенко.
Переважна більшість цих митців дебютували на сцені Львівського оперного театру, а їхня творча діяльність пов’язана з польськими театрами Львова, Варшави, Кракова, оперного об’єднання міст Помор’я (Торунь, Бидгощ, Ґруздьонз).
Найдовше виступав на польських сценах славетний український співак Олександр Мишуга (1853-1922). Його чудовий голос (лірико-драматичний тенор) особливого забарвлення захоплював слухачів у багатьох країнах. Рівень виконавської майстерності Мишуги його сучасники порівнювали з Енріко Карузо. З польськими театрами пов’язаний майже увесь творчий шлях артиста – вдалий дебют на сцені Скарбківського театру у Львові (1880), перший львівський оперний сезон (1883-1884), надзвичайно успішний контракт з Великим театром у Варшаві (1884-1890), неодноразові тріумфальні виступи на сценах Скарбківського та нового Міського театру у Львові. У 1912 році вже немолодого співака запросили виступити у ювілейній 700-ій виставі опери “Галька” С. Монюшка. За свідченням публіки, голос Мишуги звучав з молодечою свіжістю, а виконання було, як і колись, хвилюючим... З Вищим музичним інститутом ім. Ф. Шопена у Варшаві пов’язана і педагогічна діяльність Олександра Мишуги в пізній період його життя (1911-1918 рр.).
Видатна українська співачка Соломія Крушельницька (1872-1952) (лірико-драматичне сопрано) також починала свою кар’єру на сцені Львівської Опери. 15 квітня 1893 р. відбувся її дебют в опері “Фаворитка” Ґ. Доніцетті. У 1894-1895 роках співачка двічі здійснила гостинні виступи на сцені Скарбківського театру, а в 1903 р. співала на сцені нового Міського театру у Львові, де була неперевершеною в операх “Манон” Ж. Массне, “Графиня” і “Галька” С. Монюшка, “Жидівка” Ф. Галеві, “Трубадур” Дж. Верді, “Гуґеноти” Дж. Мейєрбера. Чотири оперні сезони (1898-1902 рр.) Крушельницька була примадонною Варшавської Опери. Це цікавий і важливий етап у творчій біографії артистки. Своєю виконавською діяльністю вона великою мірою сприяла розквіту Великого варшавського театру в кінці ХІХ – на початку ХХ ст.
Багато яскравих перемог на сценах польських театрів у І пол. ХХ ст. здобули відомі українські співаки Модест Менцинський, Михайло Голинський, Олександра Любич-Парахоняк, Зенон Дольницький, Олександр Курдидик-Карпатський, Іван Стешенко, Євгенія Зарицька та ін. Детальніше ця тема розкрита у статтях кандидата мистецтвознавства Любомири Яросевич [1, 2].
У фондах Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові зберігаються архівні матеріали, які розкривають та ілюструють виступи українських співаків у Польщі. У 2006 році ці раритети були представлені на виставці “Українські співаки на польській сцені”, яка відбулася у приміщенні Театрального музею у Варшаві.
Серед цікавих матеріалів музейної збірки – нотні видання з присвятами польських композиторів Соломії Крушельницькій:
Збірник вокальних творів композитора Ст. Невядомського, упорядкований спеціально для С. Крушельницької з присвятою співачці. Львів, 22.10.1898;
Roman Wiśnicki. Urocza Halka: Polka na fortepian op.29 № 10. Warszawa. З присвятою С. Крушельницькій, примадонні Варшавської опери. Недатоване видання;
Kompozycje do śpiewu z towarzyszeniem fortepianu Michała Hertza. З присвятою С. Крушельницькій. Недатоване видання;
Xavier Zamoyski. “Kozaczok”, Dumka et Tropak. Composes et dedies a M-selle Salomee Kruszelnickа. Недатоване видання.
Великий інтерес для дослідників українсько-польських контактів у галузі музичного мистецтва представляють статті і дослідження в польських наукових та періодичних виданнях, присвячених українським виконавцям; афіші та програми концертів, які зберігаються у різних фондових групах музею, зокрема у Фонді Соломії Крушельницької, Фонді Модеста Менцинського, Фонді музичних діячів, Фонді особистих архівів, Фонді Ярослава Грицая та ін.
Найпрезентабельніша частина фондової збірки Музею – це оригінальні фотографії видатних українських співаків, зроблені у період їхніх виступів на польських сценах. На багатьох світлинах українські артисти зображені в ролях з опер польських композиторів: “Графиня”, “Галька”, “Страшний двір” С. Монюшка (О. Мишуга, С. Крушельницька, О. Любич-Парахоняк), “Лівія Квінтілія” З. Носковського (С. Крушельницька), “Шванда-дудар” К. Вайнберґера (О. Курдидик-Карпатський), “Якуб лютніст” Г. Опєнського (О. Любич-Парахоняк).
Окрема група архівних матеріалів ілюструє діяльність українських інструменталістів, зокрема виступи у Польщі легендарної української піаністки Любки Колесси.
Контакти українських та польських митців розкривають епістолярні матеріали, які зберігаються у фондах Музею. Це, зокрема, листування співачки, піаністки, педагога Львівської консерваторії, племінниці Соломії Крушельницької, Одарки Бандрівської та польського музикознавця, музично-громадського діяча, ректора Інституту музикології при Варшавському університеті Софії Лісси. Їхні дружні стосунки розпочалися ще в юні роки і тривали багато десятиліть. Для прикладу наведемо лише один фрагмент з листа С. Лісси: “Кохана Одарко! Дуже мене потішив твій лист. Це спогад з моєї молодості, коли ми обоє були молодими, наївними і повними запалу. І коли ми мали незабутні до сьогодні, години музичних студій. Власне тільки завдяки тобі я ґрунтовно пізнала цілий кількавіковий вокальний репертуар, який мені служить і по сей день. Сумую за піснями Шуберта, Брамса, Вольфа, Штрауса, Малєра... Одарко, ти є нерозривно пов’язана з моїм життям і моєю молодістю. Варшава, 21.03.1974”.
Окрасою фондової збірки Музею Соломії Крушельницької є архів відомого львівського скрипаля і колекціонера Ярослава Грицая (1923-1991). Його збірка продовжила традиції, що сформувалися в Галичині ще у ХVIII-XIX ст., коли представники української, польської аристократії та інтелігенції збирали колекції, що складалися з творів мистецтва, музичних інструментів, формували бібліотеки. Значна кількість цих матеріалів зберігається зараз у музеях та наукових бібліотеках Львова.
Впродовж тривалого часу (40-80 рр. ХХ ст.) Я. Грицай збирав матеріали, які стосувалися музичного життя Галичини та розвитку виконавської майстерності. Велика кількість матеріалів збірки пов’язана з польською музикою. Особливість цієї колекції полягає у тому, що її формував музикант-професіонал, який мав добрий смак, хорошу школу та чудово орієнтувався в цінності кожного предмету своєї збірки. Усі матеріали становлять нерозривну цілісність, доповнюють одні одних. Після смерті колекціонера його родина передала цей архів до Музею Соломії Крушельницької у Львові. Спеціально для даної колекції був створений окремий фонд Ярослава Грицая. Унікальна збірка Я. Грицая нараховує майже 5,5 тис. одиниць збереження.
В колекцію входять нотні видання, оригінальні фотографії відомих музичних діячів і композиторів з їхніми автографами, музикознавча та музично-педагогічна література, грамофонні платівки, програми виступів у Львові в 20-30-х рр. ХХ ст. відомих виконавців.
Оригінальні фотографії видатних музикантів становлять не велику, проте дуже цікаву і цінну частину колекції. В збірку Грицая вони потрапили, скоріш за все, з архіву Рафала Машковського – польського диригента, скрипаля, колекціонера. Серед них – фотографії Йоганнеса Брамса, Ріхарда Штрауса, Пабло де Сарасате, Леопольда Ауера, Ауґуста Вільгельмі, Йозефа Йоахіма, Макса Бруха, Джаккомо Мейєрбера, Каміля Сен-Санса, Ферруччо Бузоні, Александра Габриловича, Яна Кубеліка, Міши Ельмана, Фріца Крейслера, Петра Чайковського, Олександра Глазунова, Миколи Римського-Корсакова. Переважна більшість світлин – з особистими автографами та присвятами митців Р. Машковському.
Рукописи датовані 80-90-ми роками ХІХ ст. Серед них такі:
“Найбільшому артистові монсиньйору Рафалу Машковському на пам’ять про Петербург від шанувальника О. Глазунова”;
“Видатній людині і майстрові, сердечно відданий Ферруччо Бузоні”;
“Моєму любому колезі Рафалу Машковському з правдивою відданістю – Ріхард Штраус”;
“Найбільшому капельмайстрові на приємну згадку від шанувальника і друга – Пабло де Сарасате”;
“На пам’ять про блискучий успіх в Москві дуже симпатичному панові Машковському від директора фізгармонічного (музичного – Д. Б.) товариства в Москві – Петро Чайковський”.
Усі дедикації написані з великою повагою. Це свідчить, що Машковського дуже цінували в музичному світі.
У колекції Грицая зберігається близько 2,5 тис. примірників нотної літератури. Видання здійснені в Австрії та Польщі (кін. ХІХ – 30-ті рр. ХХ ст.), в колишньому Радянському Союзі. Часовий проміжок видань – приблизно століття: остання чверть ХІХ – кінець 80 х рр. ХХ ст.
Польські нотні видання можна розділити на декілька груп:
Класична музика, переважно камерно-вокальна та скрипкова (твори С. Монюшка, Е. Рожицького, П. Мажиньського, Е. Длуского, Ф. Шопена).
Популярні жанри 20-30-х років ХХ ст. (вальси, фокстроти, танго, польки, полонези, циганські романси, блюзи). Переважно, це видання невеликого формату, так звані “метелики”. Ноти художньо оформлені: на обкладинці вміщені фото композитора або виконавця. Видавництво Ґрабчевського та Ржецького. В колекції представлені твори Левандовського, Ґолда, Петербурського, Карасінського, Дана, Юранда та ін.
Збірка духовної музики, зокрема польські коляди. Видання 30-х років ХХ ст. Ноти в кольорових, художньо оформлених обкладинках.
Рукописи. Це переважно вокальні твори, переписані від руки (можливо, для навчальних потреб). Серед інших, представлені твори Д. Білостоцького (“Пісня про матір”), І. Падеревського (“Пісня дударя”), М. Карловіча (“Засмучений”, “Іди на поля”, “Завод” та ін.), Т. Йотейка (“Весна” та ін.), Я. Ґалля (“Полетіли мої пісні” та ін.), Е. Млинарського (“Колисанка”); З. Носковського (“Краков’як”).
Значну частину збірки Ярослава Грицая становлять платівки. Загальна кількість становить понад 2,2 тис. одиниць збереження. Усю фонотеку можна поділити на дві великі групи. Перша – платівки так званого “радянського” періоду фірми “Мелодія” та її попередниць (їх у збірці 1600). Друга група – платівки західноєвропейських та американських фірм, в тому числі близько 300 оригінальних грамофонних платівок, випущених відомими фірмами звукозапису у І пол. ХХ ст. Усі ці платівки увійшли в “Каталог грамофонних платівок першої половини ХХ ст. з фондів Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові” [3].
З польських фірм звукозапису представлені:
Варшавська філія фірми “Płyta Pathé”. Записано дві арії з опери С. Монюшка “Галька” у виконанні Я. Королевич-Вайдової.
фірма “Muza” (повоєнного періоду). Записи творів Ф. Шопена, С. Монюшка, К. Шимановського, І. Падеревського в інтерпретації польських виконавців Б. Ландиша, Г. Черні-Стефанської, С. Хіольського, С. Войтовича, А. Бахледа, Г. Штампки, Б. Гесс-Буковської, Є. Уминської, Я. Екера, Л. Рожицького, В. Кендри, Оркестру і хору Національної філармонії у Варшаві та ін.
Фірми “Melodja” (довоєнна), “Syrena”, “Odeon” (польська філія) із записами популярних естрадних творів. Невелика за обсягом, але дуже цікава частина фонозаписів з колекції Грицая представляє музику популярних жанрів. Це, зокрема, записи польського танго у виконанні відомих співаків та естрадних колективів – Тадеуша Фалішевського, Мечислава Фоґґа, Яна Побуґа, хорів Юранда і Дана, естрадних оркестрів “Dajos Bela”, “Odeon” та ін. Як відомо, у 20-40-х роках ХХ ст. польське танго було на вершині своєї популярності. Саме цей пласт побутового музикування найяскравіше ілюструє епоху міжвоєнного двадцятиріччя. Крім танго, в колекції представлені численні вальси, фокстроти, марші, блюзи, популярні естрадні пісні польських авторів.
Працівники музею активно популяризують скарби фондової збірки. Побудова тематичних виставок, видання каталогів [4, 5, 6], написання наукових праць, участь у конференціях та семінарах, проведення презентацій та музичних вечорів – це лише неповний перелік роботи, спрямованої на ознайомлення громадськості з архівними матеріалами Музею С. Крушельницької. Ці раритети розширюють і доповнюють наші знання про розвиток музичної культури в Галичині в ХІХ-ХХ ст. і, зокрема, про історію взаємин польської та української музичних культур.
В останні роки ми спостерігаємо зростання зацікавленості розважальною музикою 20-40-х років ХХ ст. Вокальні шлягери міжвоєнного двадцятиріччя здобувають нове життя, звучать у сучасному побуті та з концертних естрад. Ці твори приваблюють не лише шанувальників музичного мистецтва старшого покоління, які відчувають ностальгію за мелодіями своєї молодості. Ініціаторами відновлення старих записів часто виступають молоді люди, для яких музика “ретро” є серйозним захопленням. Так, у співпраці зі студентом Львівської національної академії мистецтв Олександром Москаленком, працівники Музею здійснили декілька цікавих акцій – відкриту лекцію “Ритми давнього танго” для студентів Львівської національної музичної академії ім. М. Лисенка, нічну екскурсію в Музеї для молодих львів’ян “З історії львівського танго”, яка отримала широкий резонанс серед громадськості Львова. “Наочним” доповненням до теоретичного і музичного матеріалу під час цих заходів став танцювальний виступ представників Клубу любителів танго “Люди вулиць”.
Неодноразово у Музичному салоні Музею відбуваються концерти “ретрової” музики у виконанні солістки Львівської обласної філармонії Лілії Коструби, які користуються великим успіхом у відвідувачів.
Впродовж двох років (2010-2011 рр.) у Музеї діє Клуб любителів музики “ретро” “Оstatnia niedziela”. Членами цього клубу є відомі львівські музикознавці і любителі музики. Засідання Клубу відбуваються музичному Салоні музею щомісяця в останню неділю. Щоразу один з членів Клубу зачитує реферат, присвячений певному митцю, який доповнюється звучанням оригінальних грамофонних платівок. На засіданнях розглядалася творчість таких відомих виконавців, як Тадеуш Фалішевський, Мечислав Фоґґ, Адам Астон, Євгеній Бодо, Артур Ґолд, Олександр Вертинський, Клавдія Шульженко, Ірена Андерс, Олександр Цфасман, Олександр Щеглов, Ізабела Юр’єва, Марина Черкасова, Тамара Церетелі, Йосиф Курочко та ін. Подальший розвиток діяльності цього клубу дозволить активно популяризувати колекцію фонозаписів Музею серед широкого кола любителів музики.
Таким чином, архіви Музею Соломії Крушельницької не є “мертвим вантажем”. Ці матеріали відкривають широке поле для наукової роботи, надихають і працівників музею, і його симпатиків на пошук і впровадження нових цікавих форм роботи з відвідувачами.
Література:
Мелех-Яросевич Л. Українські співаки на польських оперних сценах // Дзвін. – 1996. – №8. – С.105-119.
Jarosewycz L. Śpiewacy ukraińscy na polskich scenach operowych // Kamerton: Kwartalnik. – 1997. – №1/2. – S. 78-97.
Каталог грамофонних платівок першої половини ХХ ст. з фондів Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові / Муз.-мемор. музей С. Крушельницької у Львові; Упоряд.: Д. Білавич, І. Криворучка; – Л.: Ґердан Графіка, 2007. – 118 с.; 16 іл.
Каталог тематичних виставок (1992-1996 рр.) /Муз.-мемор. музей С. Крушельницької у Львові ; упоряд. Д. Білавич ; вступ. ст. Л. Яросевич. – Львів, 1998. – 104 с., іл.
Каталог тематичних виставок (1997-2001 рр.) / Муз.-мемор. музей С. Крушельницької у Львові; упоряд. Д. Білавич ; вступ. ст. С. Павлишин. – Львів: Ліга-Прес, 2002. – 169 с., іл.
Каталог тематичних виставок (2002-2006 рр.) / Муз.-мемор. музей С. Крушельницької у Львові; упоряд. Д. Білавич ; вступ. ст. Л. Кияновська. – Львів: Апріорі, 2006. – 184 с.: 20 іл.
Коментарі