ФОНОАРХІВ МУЗИЧНО-МЕМОРІАЛЬНОГО МУЗЕЮ СОЛОМІЇ КРУШЕЛЬНИЦЬКОЇ У ЛЬВОВІ

Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької у Львові займає особливе місце, адже у його фондах зберігаються матеріали, які розповідають про історію музичної культури. Особливе місце у фондовій колекції займають фонозаписи, адже лише вони є первинним об’єктивним та автентичним свідченням майстерності митців – співаків та виконавців-інструменталістів, хорових і оркестрових колективів.

Фоноархів музею нараховує близько 3,5 тисячі музейних предметів і включає плити для поліфонів, грамофонні платівки відомих фірм звукозапису, магнітофонні стрічки, аудіокасети та компакт-диски як з новими, так і архівними записами. У фондах музею представлені навіть такі рідкісні артефакти, як матриці платівок із застереженнями щодо їхнього подальшого продукування і продажу, або ж звукозаписи, здійснені на рентгенівській плівці, які виготовлялися на теренах колишнього Радянського Союзу після ІІ Світової війни. 

Матеріали фоноархіву зберігаються у різних фондових групах: особистих архівах Соломії Крушельницької, Модеста Менцинського, Любки Колесси, Юрія Криха, у Фонді Ярослава Грицая, Фонді Музичних діячів. У 1996 році був створений окремий Фонд записів.

Найцінніша частина колекції – платівки із фонозаписами музичних творів у виконанні Соломії Крушельницької. Дискографія української співачки охоплює період 1902-1928 рр. У цей час вона записала 36 творів. Це – арії з опер, камерно-вокальні твори зарубіжних і українських композиторів, народні пісні. У фондах Музею зберігається п’ять платівок із записами голосу Крушельницької, які були випущені фірмами “Columbia”, “Fortuna records”, “Gramophone concert record”. На них записані українські народні пісні “Вівці мої вівці”, “Через сад виноград”, “Ой де ти ідеш, де ти поїдеш”, “Ой летіли білі гуси” та романс італійського композитора Кваранта “Lasciali dir tu m’ami”. 

Видатний український співак Модест Менцинський впродовж своєї артистичної кар’єри записав понад 50 арій з опер та камерно-вокальних творів. Усі записи були здійснені акустичним способом фірмою “Grammophon” у Стокгольмі (1910 р.) та Берліні (1911 р.). У 1995 році австрійська фірма “Court Opera Classics” випустила альбом з двох платівок-гігантів, на яких перезаписано 40 арій та солоспівів у виконанні Модеста Менцинського. Альбом проілюстрований фотографіями співака в операх Ріхарда Ваґнера “Трістан та Ізольда” і “Зіґфрід” та супроводжується ґрунтовною статтею шведського музикознавця Карла-Гуннера Аллена. У Фонді Модеста Менцинського зберігаються дві оригінальні платівки фірми “Gramophone”, на яких записані камерно-вокальні твори М. Лисенка, Д. Січинського, С. Людкевича у виконанні співака.

Серед найцінніших матеріалів фондової збірки музею є особистий архів української піаністки світової слави Любки Колесси. У 30-х рр., коли піаністка перебувала на вершині своєї кар’єри, фірми “Elektrola” (Німеччина) та “Gramophohe” (серія “His Masters Voice”, Англія) випустили в світ платівки піаністки із записами творів Скарлатті, Моцарта, Бетовена, Шопена. Серед раритетних пам’яток особистого архіву Любки Колесси – матриці платівок фірми “Elektrola”, випуск яких був здійснений в 1936, 1937 та 1939 роках. Фортепіанні твори у виконанні Любки Колесси представлені опусами Моцарта (Варіації на тему Ґлюка № 8-10, Романс As-Dur), Шопена (Вальс Es-Dur, Ор. № 18), Й. Штрауса (Арабески на тему вальсу “На прекрасному голубому Дунаї”). Всього в колекції Музею зберігається сім платівок Любки Колесси.

Окрасою фондової збірки Музею Соломії Крушельницької є архів відомого львівського скрипаля і колекціонера Ярослава Грицая. У його колекції Грицая представлено понад 2,5 тис. платівок. Усю фонотеку можна поділити на дві великі групи. Перша – платівки т. зв. “радянського” періоду фірми “Мелодія” та її попередниць. Друга група – платівки західноєвропейських та американських фірм, в тому числі близько 300 оригінальних грамофонних платівок, випущених відомими фірмами звукозапису в І пол. ХХ ст.

Кількість представлених у колекції фірм звукозапису надзвичайно об’ємна – близько 40 назв. Найвідоміші – “Brunswick”, “Columbia”, “Decca”, “Electrola”, “Fonotipia”, “Fortuna records”, “Gramophone” (з кількома різновидами та серією “His master’s voice”), “Odeon”, “Parlophon”, “Płyta Pathé”, “Polydor”, “Syrena”, “Telefunken”, “Ultraphon”, “Victor”, “Victrola”, “Vox”, “Muza”, “Supraphon”, “Ultraphon”, “Eterna”, “Hungaroton”, “Ligo”, “Балкантон”, “Qualiton”.

Серед найцінніших платівок збірки – оригінальні архівні записи скрипкових творів, які виконують Ф. Крейслер, В. Бурместер, Я. Хейфетц, М. Ельман, Г. Куленкампф, Я. Кубелік, здійснені фірмами “Electrola”, “Gramophone”, “Polydor”; комплекти платівок “Columbia” та “Polydor” із записом Симфонії № 5 Л. Бетовена у виконанні Берлінського філармонічного оркестру, Тріо ре-мінор Р. Шумана у виконанні зірок початку ХХ ст. – А. Корто, Ж. Тібо та П. Казальса.

Значна кількість грамплатівок представляє вокальні жанри. Виконавцями є видатні співаки – Маттіа Баттістіні, Енріко Карузо, Федір Шаляпін, Сельма Курц, Адам Дідур, Йозеф Манн, Ерна Зак, Фріда Гемпель, Амелія Ґаллі-Курчі, Барбара Кемп, Лілі Леман, Альфред Піккавер, Розетта Пампаніні та багато інших зірок оперних сцен. Записані популярні арії з опер Дж. Верді, Дж. Пуччіні, П. Масканьї, Р. Леонкавалло, С. Монюшка та ін., камерно-вокальні твори італійських, австрійських, польських композиторів.

Ще одна велика колекція фонозаписів, яка зберігається в музеї – матеріали з архіву Григорія Мигаля. Цей архів включає велику підбірку україністики (записи на бобінах, аудіокасетах, грамплатівках) і був переданий до музею з Канади.

Окремий розділ фонотеки Музею – платівки ІІ пол. ХХ ст. з чудовою колекцією записів класичної музики у виконанні найвідоміших музикантів свого часу, а також записи, здійснені на компакт-дисках.

В даний час здійснюється діджиталізація найціннішої частини фоноархіву музею з метою створення цифрової платформи. Цей проєкт реалізовується за підтримки Українського культурного фонду.

Підготувала Данута Білавич