Анна Крушельницька: спалах згаслої зірки

У травні минає 60 років від дня смерті наймолодшої сестри Соломії Крушельницької Анни. В історію оперного мистецтва вона увійшла як талановита співачка, але, на жаль, не змогла повністю реалізувати свій потенціал.

“Що я потіхи з нею маю, то описати годі! Сама собі дивуюся, як я можу, не люблячи нічого дуже палко на сім світі, любити так до одуріння ту нашу Нуську. Ну та й я не вмисне, і не знаю, за що та зозулька така мені мила”, – з любов’ю писала про свою наймолодшу сестру Соломія Крушельницька у листі до Михайла Павлика від 11 серпня 1894 року. Анна, яку в родині називали Ганною, Нусею, була «мізинчиком», 10-тою дитиною у сім‘ї отця Амвросія Крушельницького та Теодори з Савчинських. Народилася 18 серпня 1887 року. Її, як найменшу, пестили і виховували “вже не в біді”.

У сім’ї панував культ музики. Батько був першим вчителем співу для усіх своїх дітей. “Нуся з природи мала гарний голосовий матеріал і була музикальна, – писала у спогадах племінниця співачки Одарка Бандрівська. – Радо училася гри на фортепіано та трохи пізніше солового співу”. Музичне оточення і вродженні дані визначили подальшу долю Ганни Крушельницької. Вона навчається у Тернопільській музичній школі товариства “Приятелів музики”, співає у хорі товариства “Боян”.

У 1903 р., після смерті о.Амвросія, велика родина Крушельницьких переїхала до Львова. За порадою старшої сестри Соломії Анна вступила у Вищий музичний інститут ім.М.Лисенка. Її викладачами вокалу були О.Ясеницька, згодом С.Козловська.

Уже 21 лютого 1904 року А.Крушельницька в cкладі оперної студії виступила в опері М.Лисенка “Чорноморці”. Музична критика зазначала: “Ясним променем […] був спів Нусі Крушельницької. Голосовий матеріал у цеї молоденької співачки пишний, пребагатий... Голос її пригадує вірно голос сестри Соломії. Тож публіка слухала її спів з розкішшю, віщуючи, що вона, попрацювавши, піднесеться, як славна її сестра високо”.

Через кілька місяців Анна виступила в опері “Запорожець за Дунаєм” C.Гулака-Артемовського. Львів’яни вітали появу “нової зірки в сузір’ї Крушельницьких”. Ганна Крушельницька брала активну участь у діяльності хорів “Боян”, “Бандурист”, виступаючи як солістка на Шевченківських концертах у Львові, Чернівцях, Стрию, Заліщиках. В 1903 році співала на святочному концерті з нагоди 35-річчя творчої діяльності М.Лисенка.

Ось, що писав у часописі ”Діло” С.Людкевич про один з “найкращих і найцікавіших, які коли-небудь устроювали наші меломани у Львові”, концертів “Бандуриста” за участю А.Крушельницької: “Симпатична” надійна і наскрізь інтелігентна наша співачка п.Н.Крушельницька заслужила своїм виступом лиш на се, щоб піднести ще раз те, про що не раз згадували рецензії: як в емісії голосу, так у вмілості орудування ним (особливо у вищих регістрах), вкінці в опануванні всяких технічних средств видно повільний, але сталий і певний поступ”.

Анна робила значні успіхи на сцені і Соломія Крушельницька запрошувала для неї найкращих викладачів. Вона навчалася в Міланській консерваторії у талановитого педагога Данте Ларі. У 1912 році відбувся дебют молодої співачки на італійській сцені в опері Ж.Бізе “Кармен” (партія Мікаели) в театрі “Lirico” в Мілані. Навесні 1913 року Анна Крушельницька виступила в опері “Богема” Дж.Пуччіні у Варшаві, пізніше у Львові. З приводу цього останнього виступу Одарка Бандрівська писала у спогадах: “Я дитиною була на тій виставі, пам’ятаю, що після співу т. Нусі били великі брава. Люди хвалили, що гарно співала і грала та поздоровляли з її успіхом”.

Анна Крушельницька виступала у Вероні (1913-1914), Венеції, Феррарі (1914), Реджо (1914-1916), Сассарі (1915), Анконі і Римі (1916). В її репертуарі – “Валькірія” Р.Вагнера (партія Зіґлінди), “Іріс” П.Масканьї (партія Іріс), “Богема” Дж.Пуччіні (партія Мімі), “Кармен” Ж.Бізе (партія Мікаели ). Розквіт таланту Анни Крушельницької припав на період І світової війни, коли велика криза театрів сягла свого апогею, а конкуренція між артистами стала надзвичайно високою. Єдиним театром в Італії, який працював у період воєнного лихоліття, був театр у Римі, до якого з’їхалася ціла армія безробітних співаків. Зважаючи на ці обставини, Анна Крушельницька лише раз у місяць згідно черги могла виходити на сцену. Жити у Римі стало надзвичайно дорого і молода співачка за порадою Соломії переїхала до неї у м.Віареджо. В розквіті сил Нуся не могла реалізуватися як оперна співачка у невеликому провінційному містечку. “Стала курити, записалася на курси нових тоді модних танців, залюбилася нещасливо в учителю танців”, – згадувала О.Бандрівська. Це ще більше загострило кризу талановитої співачки, яка переросла у душевну хворобу. Кілька років Соломія Крушельницька лікувала сестру у відомих санаторіях.

Влітку 1921 року Анна повернулася до Львова і виступила з сольним концертом. “Співала своїм чудовим, добре школеним голосом, музикально, формально дуже добре, але рівно з тим всьо однаково без горіння, одноманітно – одностилево”, -– писала у спогадах О.Бандрівська. Кілька років Анна Крушельницька викладала вокал у Музичному інституті ім.М.Лисенка і у його філії в Дрогобичі. У 1928 році дала кілька сольних концертів, на яких їй акомпанувала племінниця О.Бандрівська. Згодом Анна Крушельницька відійшла від активного музичного життя. З 1939 року разом із сестрою Соломією жила у Львові по вул. Чернишевського, 23 (тепер вул. С.Крушельницької). Померла 13 травня 1965 року. Похована на Личаківському цвинтарі.

“Війна найбільше пошкодила, що т.Нуся не змогла на всю ширину розкрити своїх крил, – писала у спогадах О.Бандрівська. – Геніальною вона не була, але зіркою середньої величини з прекрасним голосом і талантом сценічним – була”.

Дослідник історії українського звукозапису Степан Максимюк у реєстрі фірми “Грамофон” знайшов дані про те, що відомий звукотехнік цієї фірми Вілл Грайсберг у 1904 році у Львові здійснив фонозаписи голосу Анни Крушельницької, яка наспівала тоді такі твори, як “Ой, місяцю, місяченьку”, “З мого тяжкого суму” М.Лисенка, “Широкий лист на дубочку”, “Коли б мені, мамо, намисто”, “Не видавай мене замуж” О.Нижанківського. Завдяки старанням С.Максимюка у фондах Музично-меморіального музею С.Крушельницької у Львові зберігається компакт-диск із записами двох пісень у виконанні А.Крушельницької, датованих 1904 роком: “Коли б мені, мати, намисто” та “Не видавай мене замуж”.

Підготувала Олександра Кирик