Соломія Крушельницька і Богдан Дрималик

Камерно-концертна діяльність Соломії Крушельницької пов’язана з іменами багатьох піаністів. Важливе місце в переліку займає постать відомого львівського піаніста-ансамбліста, фольклориста і композитора Богдана Дрималика (1898-1956).

Богдан Дрималик народився 1 вересня 1898 року у м.Бжозув (Польща). Батьком майбутнього музиканта був відомий галицький юрист та громадський діяч Йосип Дрималик (1866-1950), який впродовж багатьох років (1915-1937) очолював Музичне товариство ім. Лисенка та «Український театральний кооператив». Музика була невід’ємною складовою у житті родини Дрималиків, тому не дивно, що першою освітою, яку здобув Богдан Дрималик, була саме музична освіта. Митець закінчив Вищий музичний інститут у Львові по класу фортепіано в Марії Криницької (1918), певний час працював концертмейстером в оперній школі у професора Чеслава Заремби.

Проте, за порадою батьків, музикант здобуває ще й вищу технічну освіту. Навчається в Гірничій академії в м.Леобен в Австрії (1922-1928). Під час навчання в академії, навіть працюючи інженером у нафтовій фірмі села Грабівниця (Польща), аж до 1944 року, Богдан Дрималик не припиняє працювати як професійний музикант. Він стає відомим концертмейстером, співпрацює з Р.Прокоповичем-Орленком, О.Яремою, С.Стадниковою, іншими співаками, виступає на концертах як камерний ансамбліст. Був учасником тріо (Р.Криштальський – скрипка, Л.Туркевич – віолончель, Б.Дрималик – фортепіано). Разом з тим, збирає та опрацьовує лемківський музичний фольклор. Володіючи талантом композитора, створює власні вокальні та інструментальні мініатюри, обробки лемківських народних пісень.

Із Соломією Крушельницькою Богдан Дрималик познайомився у 1928 році під час гастрольного турне співачки. Цю зустріч він описав у своїх спогадах: «Рання осінь 1928 року. До Львова приїхала Соломія Крушельницька, щоб дати ряд концертів у містах і селах Західної України. Артистка звернулася до мене: чи не зміг би я поїхати з нею як акомпаніатор. Я дуже радо погодився, бо для мене було великою честю виступати на сцені і акомпанувати співачці зі світовою славою. Я почував себе дуже ніяково перед Крушельницькою, але вже з перших днів нашої подорожі вона розвіяла мою несміливість. Її щире, дружнє ставлення до людей виявлялося на кожному кроці, її оптимізм передавався всім, хто її оточував.

...До краю переповнений зал. Точно о визначеній годині на сцену виходить співачка. В чорній довгій сукні вона виглядає так велично! Кожен її рух, кожен жест якісь урочисті, піднесені. Як же вона вільно, природно, і водночас урочисто вміє поводити себе на сцені! Сідаю за рояль і беру перші акорди. Поволі, ніби навмисне стримувані, оксамитові хвилі голосу Крушельницької заповнюють зал теплою, сердечною мелодією. Люди слухають, затаївши подих. Щойно після того, як затихають останні звуки пісні, зриваються ураганні оплески. А потім знову нова мелодія, і голос великої артистки лине то весняними переливами, запахом квітів вливається в душу, то знов пахне, як лан достиглої пшениці».

З 1945 року Богдан Дрималик працював концертмейстером класу Соломії Крушельницької у Львівській консерваторії, також був співробітником львівського відділення Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР, співпрацював з хоровими колективами.

Михайло Гринишин, учень Соломії Крушельницької так згадував про своє навчання в консерваторії: «Вірним помічником і другом Соломії Амвросіївни як педагога був концертмейстер Богдан Дрималик – музикант високої культури і людина рідкісної доброти. Акомпанував він завжди з великим натхненням, емоційно, гнучко, намагаючись разом з виконавцем якнайглибше розкрити зміст кожного твору. Він залишив багато обробок українських народних пісень, які відзначаються добрим музичним смаком, тонким розумінням характеру народної творчості, майстерністю викладу фортепіанної фактури».

Відомо, що всі концерти Соломії Крушельницької у 1946-1949 роках відбувалися за участю Богдана Дрималика. Останній концерт співачки прозвучав 26 грудня 1949 року. Минає 75 років з того пам’ятного дня…

Ірина Вільде, яка була присутня на цьому концерті співачки, пригадувала: «На сцену виходить усміхнена, у сріблястій сукенці і сама біла, як голубка, вона, Соломія, незрівнянна колись партнерка Баттістіні, Карузо, Мишуги, Тітта Руффо. Вийшла, елегантно уклонилась присутнім, які відповіли їй стихійним градом оплесків, аж треба було їй утихомирювати найбільш ревних помахом руки. Що ж вона тепер нам подарує?

Та ось перші звуки фортепіано, і під склепіння залу злітає старовинна українська народна пісня «Краю родимий, село родиме, я вас вітаю, місця любимі» (насправді, це твір В.Матюка на сл. І.Мидловського, прізвища яких в радянський час не бажано було називати – А.Якимишин). Вона звучала так велично, так урочисто, що зал, здавалося, завмер від захоплення. Коли ж пролунав останній акорд, раптом замість оплесків почулося загальне схлипування та плач, і аж потім, мов ураган, залунали оплески... Ні до, ні після цього мені не довелося бачити такої реакції на спів артиста. Майстерна, довершена інтерпретація, сила голосу були воістину незвичайними. Своїм співом артистка торкалася найпотаємніших куточків людської душі».

У цьому концерті прозвучали народні пісні в обробці українських композиторів. Серед них – два твори в обробці Богдана Дрималика – «Ой зацвила черемшина зрісна» та «Катерино, засвіти-но».

У квітні 1951 року С.Крушельницька і Б.Дрималик здійснили запис 20 обробок українських народних пісень, які зараз зберігаються в кабінеті звукозапису ЛНМА ім. М.Лисенка. На Львівському радіо митцями було записано чотири обробки народних пісень. Одна з них – «Ой зацвила черемшина зрісна» – авторства Богдана Дрималика.

Богдан Дрималик працював у консерваторії до 1952 року, року смерті Соломії Крушельницької. 

Композиторська творчість Б.Дрималика ще недостатньо досліджена. Він писав п’єси для фортепіано, скрипки, вокалізи, солоспіви, є автором обробок лемківських народних пісень, які виконувала С.Крушельницька, О.Бандрівська, П.Кармалюк. Збірка обробок лемківських народних пісень була видана у 1970 році. Твори Богдана Дрималика і тепер входять до репертуару сучасних виконавців. У фондах Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові зберігаються рукописи композитора, які передала племінниця дружини Б.Дрималика Олена Онуфрів.

Використані матеріали:

– Соломія Крушельницька: Спогади. Матеріали. Листування. У 2 ч. Ч. 1. Спогади / вступ. ст., упорядкув. М. Головащенка. – К.: Муз. Україна, 1978;

– М.Конюх. Співпраця Соломії Крушельницької з піаністом Богданом Дрималиком // Соломія Крушельницька. Шляхами тріумфів: Статті та матеріали. – Тернопіль: Джура, 2008;

– О.Басса. Камерно-вокальні твори Богдана Дрималика – концертмейстера Соломії Крушельницької // Соломія Крушельницька та українська духовність. Збірник статей. – Тернопіль: Астон, 2012.

Підготувала Анна Якимишин