ВИСТАВКА АФІШ: ШЕВЧЕНКІВ ЗДВИГ

Творчість Тараса Шевченка набула популярності в Західній Україні ще за його життя. Вшанування пам'яті Великого Кобзаря на зламі XIX та XX століть було не просто серією концертів в усіх містах Галичини, а потужним інструментом національного єднання. Шевченківські імпрези перетворювалися на справжні маніфестації української культури, де класичне мистецтво зустрічалося з народним духом. Учасниками цих заходів були усі музичні й хорові товариства краю, а також найвідоміші композитори, дириґенти й співаки.

Центральну роль у цих заходах відігравали постаті світового масштабу, зокрема Соломія Крушельницька, Модест Менцинський, Олександр Мишуга. Виступи цих «золотих голосів» на Шевченківських вечорах у Львові та інших містах Галичини надавали святам особливого статусу. Їхня участь демонструвала, що українська пісня та слово гідні найкращих оперних сцен світу. Виконання сольних партій у кантатах чи солоспівів на вірші Шевченка завжди викликало неймовірне піднесення серед публіки.

Важливу роль в організації Шевченківських концертів відіграла діяльність Станіслава Людкевича. Як композитор та невтомний організатор, Людкевич став ідеологом музичного «шекспірівського» масштабу в українській музиці. Його монументальна кантата-симфонія «Кавказ», над якою він почав працювати саме для таких урочистостей, стала вершиною інтерпретації шевченківської поезії. Він не лише створював музику, а й часто дириґував хорами, об’єднуючи професійних виконавців та аматорські колективи.

Величезну роль у проведенні концертів відігравали хори «Боян» та «Бандурист». Саме завдяки їм популяризувалися музичні твори Миколи Лисенка на тексти Шевченка, що ставали основою репертуару кожної імпрези. Велика роль у просвітницькій роботі належить товариствам «Музичне товариство ім. Миколи Лисенка», «Просвіта», «Рідна Школа», «Українська Бесіда» та інщі, які залучали до святкових академій різноманітні верстви українського суспільства.

Шевченкіана музею Соломії Крушельницької охоплює великий корпус раритетних матеріалів. В основному, це афіші і програми концертів, які зберігаються в особистих архівах співаків Соломії Крушельницької, Одарки Бандрівської, Модеста Менцинського, Іванни Синенької-Іваницької, Олени Пясецької, композитора Станіслава Людкевича. 

Так, широка панорама Шевченківських концертів поч. ХХ ст. представлена в архіві Олени Пясецької. Це – програми концертів, які відбувалися у Львові, Перемишлі і Жовкві. Виконавцями були учениці українського дівочого ліцею і “Руського інституту для дівчат”, “ґімназіяльної молоді” в Перемишлі, учні “Академічної гімназії”, “Гімназії СС. Василіянок” і учительської семінарії “Рідної Школи” ім. Тараса Шевченка у Львові. Часто це були перші виступи згодом відомих в Галичині співаків та інструменталістів. Окрім учнівських виступів, представлені програми збірних концертів за участю товариств “Українська Бесіда”, “Просвіта” та ін.. Привертає увагу програма “Святочного концерту в 66 роковини смерти Тараса Шевченка” за 13 березня 1927 року, в якому силами хорів “Львівський Боян” і “Бандурист” був виконаний “Кавказ” Станіслава Людкевича.

В особистому архіві Олени Пясецької зберігається особливий артефакт – Програма Шевченкового Ювилейного здвигу 1914 року, організованого товариством «Сокіл-Батько». Це був II краєвий здвиг руханкових, пожежних і стрілецьких товариств «Сокіл-Батько», «Український Січовий Союз», «Спортове товариство «Україна» у Львові», «Пласт» та інших, який відбувся у Львові 27-29 червня 1914 року на честь 100-річчя від дня народження Тараса Шевченка. Захід був наймасштабнішим в історії Галичини вшануванням Великого Кобзаря, який за своїм значенням вийшов далеко за межі звичайного спортивного свята. Він перетворився у виразну демонстрацію консолідації патріотичних сил, готовності боротися за українську державу.

Шевченківський здвиг включав багато різноманітних заходів – святковий концерт, урочисту ходу Львовом, в якій взяли участь, за різними підрахунками, від 12 до 23 тисяч осіб з Галичини та Буковини, спортивні змагання і показ військових навичок. 27 червня в залі Спортової Палати у Львові відбувся святковий концерт за участю Модеста Менцинського, Богдана Лепкого, хорів «Львівський Боян», «Бандурист» і військового оркестру. Перед концертом виступив Кирило Трильовський зі своєю історичною промовою. 

Значення артефактів, представлених на виставці, є надзвичайно важливим для дослідження історії музичної культури Галичини. Вони засвідчують високий рівень виконавської культури як учнівської молоді, так і професійних мистецьких сил, а також підтверджують велику пошану і любов українського суспільства до постаті Тараса Шевченка.